Клінічна актуальність постковідного синдрому зумовлена високим ризиком дебюту мультисиндромального клінічного стану, який виникає на основі наявних хронічних захворювань. У патофізіологічній основі постковідного синдрому лежать імуноопосередковані реакції, що призводить до ураження судинного епітелію та клітинних мембран і виникнення широкого спектра патологічних станів — від цереброваскулярних порушень до аутоімунних захворювань нервової системи, які супроводжуються нейрокогнітивними порушеннями.
Попри те, що можна стверджувати про значущі кореляції між факторами ризику ускладненого перебігу COVID-19 та ураженнями нервової системи, явище нейрокогнітивних розладів після коронавірусної інфекції залишається недослідженим. Брак досліджень щодо клінічних проявів нейрокогнітивних порушень, ймовірно, пов’язаний зі спрямуванням основних ресурсів на розробку вакцини проти COVID-19.
► Які неврологічні розлади виникають після коронавірусної інфекції?
► На що скаржаться пацієнти з постковідним синдромом на прийомі у сімейного лікаря?
► Як сімейному лікарю правильно оцінити тяжкість нейрокогнітивних порушень?
► Що пропонує доказова медицина для лікування когнітивних порушень?
Відповіді на ці та інші запитання надали нам у ході інтерв’ю провідні фахівці у сфері неврології:
Тамара Сергіївна Міщенко, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, завідувач кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Віктор Олександрович Холін, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, керівник з розробок та досліджень ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».
Світлана Михайлівна Кузнецова, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, член-кореспондент НАМН України, завідувач відділу судинної патології головного мозку ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»