Захворювання

Деменція – одне з найпоширеніших захворювань серед людей похилого віку. З віком поширеність захворювання зростає. У людей похилого віку від 95 років частота її виникнення досягає 45%. Крім деменції альцгеймерівського типу (хвороби Альцгеймера) розрізняють судинну деменцію, лобово-скроневу деменцію, деменцію з тільцями Леві, хорею Хантінгтона, хворобу Крейтцфельда-Якоба, змішану деменцію.

Деменція впливає на повсякденну діяльність, поведінку та когнітивні функції. Відштовхуючись від того, наскільки порушені повсякденні, поведінкові та когнітивні дії, можна визначити стадію хвороби. Фахівець перед постановкою діагнозу має провести збирання анамнезу, призначити неврологічне обстеження органів, скласти психопатологічний статус пацієнта. Результати обстеження слід підкріпити даними психологічних тестів.

Для скринінгу застосовуються такі методи, як тестування за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE), тесту «Малювання годинника», Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (МОСА), ADAS-cog (шкали оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера), CIBIC-Plus (шкали оцінки стану пацієнта на підставі враження лікаря та осіб, що доглядають за пацієнтами), NPI (опитувальника для оцінки нейропсихологічного стану), тесту на відстрочене пригадування слів, розпізнання тотожності, зорово-моторну координацію, швидкість мови. Лікар також має приділити увагу відомостям, отриманим від родичів пацієнта.

За шкалою MMSE деменція поділяється на 3 типи. Деменція легкого типу (за шкалою пацієнт набирає 26-20 балів) характеризується пригніченням навчання та пам'яті, порушенням знаходження слів, складністю з розв'язанням проблем, зниженням здатності до винесення суджень. Пацієнту важко працювати, поводитися з грошима, робити покупки, вести домашнє господарство, читати. Хворий стає дратівливим, апатичним, спостерігається соціальна відчуженість і депресія. Деменція середнього ступеня (за шкалою пацієнт набирає 19-11 балів) характеризується порушеннями короткострокової пам'яті, мови, складнощами з орієнтуванням у часі та просторі. Пацієнт втрачає здатність справлятися зі звичайними справами, йому складно переодягатися, переставляти предмети, може заблукати в знайомому місці. Поведінка характеризується депресією, руховим занепокоєнням, маренням, ходінням туди-сюди по колу. Деменція важкого типу (за шкалою MMSE пацієнт набирає менше ніж 11 балів) характеризується апраксією, порушенням уважності, мови. Пацієнт важко одягається, приймає їжу, здійснює особисту гігієну або зовсім не може виконати цих дій без опікуна. У плані поведінки спостерігається вербальна та фізична агресія, безсоння.

Завдання фахівця – диференціювати деменцію від депресії та марення. А потім здійснити диференціальну діагностику для визначення типу деменції. Залежно від типу та тяжкості деменції призначається відповідна терапія.

У клінічних дослідженнях Церебролізин® показує значне покращення когнітивних функцій та загальної клінічної картини при лікуванні деменції альцгеймерівського типу, судинної та змішаної деменції. Він покращує стан пацієнтів та сприяє уповільненню прогресування захворювання