Клінічний випадок №1.
Застосування Церебролізину для відновлення моторики верхніх кінцівок у поєднанні з реабілітаційною терапією та транскраніальною мікрополяризацією (ТКМП) після повторного ішемічного інсульту.

Опис клінічного випадку. 

Чоловік 69 років був госпіталізований до нашого реабілітаційного центру після другого, ймовірно, емболічного інсульту невизначеної етіології у басейні правої середньої мозкової артерії (СМА) у березні 2017 року (проксимальний відділ пСМА, сегмент М1). Перший ішемічний інсульт у басейні тієї ж артерії пацієнт переніс у жовтні 2016 року. На момент надходження до нашого центру у травні 2017 року чоловік уже пройшов 4-тижневий курс стаціонарної реабілітації в іншому реабілітаційному центрі, після якої спостерігалося лише незначне поліпшення рухових функцій.

Під час огляду встановлені лівосторонній геміпарез, лівостороння геміанопсія та лівостороннє просторове ігнорування. Пацієнт ходив за допомогою тростини, а геміпарез проявлявся ураженням насамперед лівої верхньої кінцівки та дистальною слабкістю (ступені 1-2 по MCR у дистальних відділах та ступені 3-4 по МСR у проксимальних відділах). Пацієнт не міг утримувати дрібні предмети та виконувати ізольовані рухи пальцями (наприклад, підняти монету, використовувати столові прилади).

Чоловік отримував клопідогрель у дозі 75 мг у поєднанні з АСК у дозі 100 мг з метою вторинної профілактики інсульту. Супутні захворювання включали цукровий діабет, артеріальну гіпертензію та гіперліпідемію, які належним чином контролювалися лікарською терапією. Оскільки пацієнт міг отримувати лікування амбулаторно, основна мета наших реабілітаційних заходів полягала у покращенні рухової функції лівої верхньої кінцівки та дрібної моторики лівої кисті. На початку червня 2017 року пацієнту було запропоновано пройти двотижневий курс комбінованої реабілітації, яка включала такі заходи: 

1. Інтенсивна ерготерапія з сеансами навчання певним завданням тривалістю не менше однієї години на день. 

2. Щоденна анодна транскраніальна мікрополяризація (аТКМП 2 х 20 хв, над проекцією рухової області кори головного мозку М1 лівої півкулі) п'ять днів на тиждень з понеділка по п'ятницю. 

3. Двотижневий курс лікування Церебролізином по 30 мл у вигляді внутрішньовенних інфузій 1 раз на добу протягом 14 днів. 

До та після такої потрійної комбінованої терапії тривалістю 14 днів була проведена оцінка специфічних показників рухової функції верхньої кінцівки та спритності кисті (таблиця 1). Спостерігалося покращення оцінки за шкалою ARAT (тест рухової активності верхньої кінцівки) з 38 до 49 балів із 57 (що відповідає рівню відновлення до 60 %). Це вказувало на клінічно значуще покращення, оскільки спостерігалося відновлення навичок дрібної моторики паретичної верхньої кінцівки, які пацієнт міг використовувати у повсякденних рухових задачах (підіймання дрібних предметів, щипковий рух і використання столових приладів). Крім того, зросла спритність верхньої кінцівки та швидкість виконання рухових завдань (тест з дев'ятьма кілочками) та розширився діапазон активних рухів у лівому плечовому суглобі, особливо діапазон відведення верхньої кінцівки. Також дещо зросла сила захоплення кисті.